Показ дописів із міткою батьки і діти. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою батьки і діти. Показати всі дописи

26 листопада 2023 р.

Ключові технології епохи — технології правди

Бик буття (дхарми) має чотири ноги — це милосердя, аскетизм, чистота та правдивість. В епоху (югу) Сатья він стоїть на всіх чотирьох ногах. У Трета-югу він стоїть на трьох ногах. У Двапара-югу він стоїть на двох ногах. І ось у Калі-югу, нашу епоху, він утримується на останній нозі, якою є правда.

(Повір’я-мем із сучасного Інтернету на основі індуїстського часового циклу)

4 жовтня 2021 р.

Як не помилитися з вибором професії


Рівень:

Цей пост адресовано передусім юнацтву, яке опинилося на роздоріжжі вибору професійної реалізації. Проте, оскільки моя аудиторія складається переважно з дорослих чоловіків, закликаю їх поширювати викладені нижче думки серед знайомих представників і представниць молоді, яким бажаєте добра і щастя. Якби я допетрав до цих думок у свої підліткові роки (замість того щоб вестися на поради «всезнаючих» дорослих щодо «перспективної» професії), моє життя певно склалося б зовсім по-іншому. І не було би витрачено РОКИ часу, а також тони нервів і сил на цілковито «не мої» заняття.

26 березня 2021 р.

7 причин, коли перше побачення мусить стати останнім (Пол Ілам)


Рівень:

Сьогодні хочу поговорити про сім вдалих нагод не пускати в своє життя жінок, стосунки з якими гарантовано обернуться для вас катастрофою. Якщо ви — середньостатистичний хлопець або чоловік, сама постановка питання може здатися вам дивною. Батьки практично ніколи не вчать цьому. Насправді більшість батьків якщо й дають своїм синам якісь знання в плані міжстатевої поведінки, то ці знання обмежуються тим, як бути привабливим для жінок і дбати про нихВони не розповідають, як відсіювати жінок, з якими точно краще не мати справи, або ж як чоловікові відстоювати власні інтереси в стосунках. Різного роду пікап-гуру та показні «альфачі» зі своїми порадами ведуть вас тією ж стежкою, що й ваші батьки. Дослухаючись до подібних порад, невпевнені в собі й беззахисні чоловіки закладають в основу свого світогляду сліпе поклоніння «прекрасній» статі та гарантують собі все подальше життя, що називається, під каблуком.

Я ж хочу забрати кілька хвилин, щоб відвести вас подалі від цієї сумної стежки. Давайте поговоримо про ключові ознаки, за якими жінку стовідсотково не треба впускати в своє життя. Таких ознак насправді багато. Ми ж зосередимося на тих, які жінки проговорюють вголос уже на най-найперших етапах спілкування з вами одразу після знайомства. Якщо бодай якась із фраз, які я перелічу далі, вилетіла з її вуст, коли ви ще тільки-тільки познайомилися, вона вам чітко сигналізує, що, погодившись на стосунки з нею, ви поведетесь як повний бовдур. І саме тут вам треба якнайсерйозніше поставитися до установки, яку заливали у ваші вуха все ваше життя: «Слухай, що каже жінка». І, чуваче,  слухай якнайуважніше! Під час кожної своєї розмови вона доносить тобі щось важливе. Вона не говорить анічогісінько беззмістовного, всі її слова завжди матимуть певний сенс. Єдине питання, чи будеш ти достатньо розумним та уважним, щоб слухати й розуміти, що саме вона тобі повідомляє.

16 березня 2021 р.

Маніпуляція «Хто тобі піднесе склянку води в старості?»: розбираємо докладно


Рівень:

Хлопці й чоловіки, які не поспішають з одруженням і народженням дітей, часто чують питання: «Якщо не матимеш нащадків, хто тобі піднесе склянку води в старості?». Люди, з вуст яких лунає це питання, нібито бажають холостякові виключно добра. Та чи так це насправді?

Давайте поговоримо про чоловічу старість й підготовку до неї серйозно.

1 липня 2020 р.

Чи можуть ідеї чоловічого прозріння бути корисними для жінок


Рівень:


Сьогоднішній пост буде певною мірою провокаційним, адже його цільова аудиторія — не чоловіки. Втім, саме звернення до жінок буде логічним завершенням циклу матеріалів про нинішню глибоку кризу міжстатевих стосунків. Нагадаю, що в попередніх постах я виклав свої думки, чому сьогодні інститут офіційного шлюбу — однозначне зло, якою може бути здорова альтернатива цьому формату стосунків і як поводитися чоловікам, які прийняли «червону пігулку» прозріння вже в шлюбі.

На перший погляд, багато чоловічих блогерів учать свою аудиторію виключно споживацькому ставленню до жінки, лише як до об’єкта для задоволення сексуального бажання. Так само багато блогерів досягли відомості, говорячи про токсичність розлучених матерів-одиначок (a.k.a. «развєдьонки з причепами», РЗП чи РСП). Одні з них радять чоловікам уникати будь-яких контактів із цією категорією жінок, інші — якщо й мати справу з РЗП, то знову-таки, тільки заради тимчасового інтиму за відсутності привабливіших варіантів. Не дивно, що знайомство з такими порадами викликає серед матерів-одиначок ображену й ворожу реакцію: «І що мені тепер — застрелитися? Провалитися крізь землю? Якщо з першої спроби не вдалося побудувати сім’ю, поставити хрест на власному житті? Хіба я не заслуговую ще один шанс на щастя?». На ці питання я й хочу дати відповіді з позицій прозрілого чоловіка.

9 червня 2020 р.

(Пост)сім’я майбутнього: революційна альтернатива шлюборозлучному лохотрону


Рівень:


У попередньому пості я спробував на пальцях пояснити, чому офіційний шлюб найчастіше обертається глибоким нещастям для чоловіка, дружини та дітей. Рідкісні винятки з цієї невеселої статистики лише підтверджують правило: щасливі пари були б щасливими й без синця в паспорті.

Виникає закономірна претензія: для критики не треба багато розуму та зусиль. Інша справа — пропонувати принципово кращу альтернативу, тобто критикувати конструктивно. Сьогодні поділюся власним баченням, який формат стосунків може замінити сучасний шлюборозлучний лохотрон.

3 червня 2020 р.

Чому так звана «сім’я» — це мінімум три загублені життя


Рівень:


Кожного року в Україні розпадається понад половину сімей. У 2018 році на 3 нових шлюби припадало 2 розлучення. Дані за минулий 2019 рік «Укрстат» досі не надав, проте навряд чи картина суттєво відрізнятиметься в кращий бік.

Хто хоч раз вдумливо прочитав Сімейний кодекс, той не дивується такій статистиці. Адже запропонований державою офіційний шлюб із подальшим розлученням — це безпрограшна й надзвичайно рентабельна шахрайська схема з доїння працьовитого лошка (іменованого  також оленем) на «спільно нажите» майно й аліменти. Простіше кажучи, зашкалюючий відсоток розлучень закладено в саму сутність шлюбу, якщо розглядати його як звичайний юридичний договір на кшталт угоди про купівлю квартири чи машини. Так що «нічого особистого, це лише бізнес».

Водночас у довгостроковій перспективі описаний бізнес є програшним абсолютно для всіх учасників, і ось чому.

28 травня 2020 р.

Як притягувати до себе жінок (історія з життя)


Рівень:


Влаштовуйтеся зручніше, в сьогоднішньому лонгріді розповім про одного знайомого, який мав суттєво більший успіх у жінок, аніж я сам та більшість хлопців з мого тодішнього оточення. Ця історія яскраво підтверджує, що жіночі балачки про бажання зустріти «справжнього, надійного чоловіка» надзвичайно далекі від їхніх істинних симпатій. На жаль, у ті (вже далекі) часи моя оленяча «прошивка» сприймала описані нижче події як унікальний виняток. Тому я не зробив правильних висновків. Точніше, цю історію я правильно «перетравив» уже через добрий десяток років, коли познайомився з матеріалами чоловічого прозріння. Тоді ж до мене дійшло, що це був аж ніяк не виняток, а навпаки — типовий прояв загального закону міжстатевих стосунків…

Забігаючи наперед, шукачам відповіді на питання «як стати альфачем» відповім фразою героя п’єси Леся Подерв’янського: «Вам так не буде». Не буде, бо поведінку цього типажа неможливо зімітувати в дорослому віці, таким можна сформуватися лише від самого дитинства. Це погана новина. Гарна новина в тому, що вам не доведеться нести по життю тягар фріка-ізгоя, чий успіх у жінок — лише приємний побічний ефект від загалом несолодкого існування. Але про все по порядку.

12 лютого 2020 р.

Чому чоловіки пиячать?


Рівень:


Пам’яті А.
Ви колись звертали увагу на те, що в нашому суспільстві клеймо алкоголіка має майже те саме емоційне забарвлення, що й слово «злочинець»? Тобто якщо людина докотилася до хронічного алкоголізму, то це є результатом її власних проступків і свідомих помилок на роздоріжжях долі, на яких існувала краща альтернатива. Інакше кажучи, в словах «X п’є» уся провина за цю патологію одноосібно покладається на X.
Один із дуже корисних ефектів «червоної пігулки» чоловічого прозріння полягає в тому, що ти перестаєш сприймати факти «як є», а намагаєшся відстежити їхні першопричини та динаміку процесів, що передували конкретній події. Тому коли чуєш від когось, що «X п’є», одразу в голові виникає запитання «А чому X п’є?». Спроби відповісти на це запитання підвели мене до важливих висновків, над якими варто замислитися кожному…

26 травня 2019 р.

Специфіка Західної України в контексті чоловічого прозріння


Рівень:


Від співвітчизників, які відвідують популярні туристичні локації Заходу України, часто доводиться чути, що цей регіон суттєво вирізняється з-поміж інших своєю цивілізованістю і європейськістю. За їхніми словами, люди тут живуть помітно багатше від сусідів, а населені пункти приваблюють ошатністю та благоустроєм. Компліменти на адресу західняків звучать з неприхованою заздрістю: як казав класик сучасної української драматургії, ех, нам би так…
Сьогодні я розповім про те, що ховається за цим привабливим фасадом. Почавши з місцевої економіки, перейдемо до деяких особливостей менталітету та розподілу ролей між статями. Нижче буде цікаво: читачі з інших частин країни дізнаються дещо нове й несподіване, а місцева аудиторія, можливо, замислиться над речами, на які ніколи не звертала увагу. 😉 Але чого точно не буде, так це регіонального шовінізму в той чи інший бік: українські чоловіки стикаються з проявами вираженого матріархального перекосу суспільства в кожному куточку країни, просто в різних місцях цей перекіс має свою специфіку. Отже, поїхали!

12 травня 2019 р.

Чим небезпечна показна любов до дітей


Рівень:


Вас ніколи не напружувала солодкуватість, з якою деякі дорослі сюсюкають до кожної дитини, яку бачать в зоні своєї досяжності (наприклад, у громадському транспорті)? Особливо коли так поводить себе людина, яка зазвичай вкрай чванливо та хамовито ставиться до своїх одноліток.
Безсумнівно, кожна дитина гідна любові та позитивного ставлення дорослих до себе. Але чи потребує вона фальшивих позитивних емоцій від людей, які звикли отруювати життя всім довкола? Малі діти, на жаль, можуть ще не розрізняти такої фальші. Це вміння приходить переважно з роками та гірким досвідом. Проте, коли ти дивишся на подібний прояв чийогось інстинкту піклування, всередині виникає присмак огиди. Так і хочеться крикнути: «Дитино! Тікай від дяді/тьоті!» Довго намагався зрозуміти, що може бути не так в такій дрібниці, як пестощі з чужими дітьми. Нарешті зрозумів.

3 березня 2019 р.

Пол Ілам: «Маленький татів кошмар»

Рівень:


Оригінал статті (англійською)
Упродовж років я доносив ідеї «червоної пігулки» багатьом, дуже багатьом чоловіками, які перебували в омані «синьої пігулки». Що цікаво, більшість моїх співрозмовників доволі відкрито сприймали ті речі, про які я говорив. Принаймні неабиякий відгук у них мали мої загальні спостереження стосовно чоловіків, жінок і типової поведінки обох статей. Коли я описував поширені негаразди, з якими стикаються чоловіки в стосунках з жінками, співрозмовники зазвичай схвально кивали головою. Деякі з них при цьому інстинктивно озиралися навсібіч, щоб ніхто, не дай Боже, не побачив і не почув, як вони погоджуються зі мною.
Чимало з них навіть не заперечували, коли я говорив про їхню схильність терпіти образи від жінки та грати роль «справжнього чоловіка», тільки щоб уникнути її гніву. Багато чоловіків відчутно розчаровані через власне життя, витрачене на втихомирювання дорослої дитини, яка нікого не хоче слухатися. Водночас вони з усіх сил намагалися втримати нестійку рівновагу свого сімейного життя.

6 лютого 2019 р.

Чому заведено поважати старших?


Рівень:


Одного разу я всерйоз замислився над нібито банальною істиною, що молодші покоління повинні завжди поважати старші. Маю таку звичку: не вірити аргументам «бо так заведено», натомість ставити запитання «А чому так заведено?».
Кожна «підпрограма» великої програми взаємодії людей у суспільстві обов’язково повинна мати раціональне й прагматичне підґрунтя. Хай навіть це підґрунтя вже безнадійно застаріле (як у випадку зі шлюбом), проте воно мусить існувати.