7 причин, коли перше побачення мусить стати останнім (Пол Ілам)

Рівень:

Оригінальний англомовний каст

Сьогодні хочу поговорити про сім вдалих нагод не пускати в своє життя жінок, стосунки з якими гарантовано обернуться для вас катастрофою. Якщо ви — середньостатистичний хлопець або чоловік, сама постановка питання може здатися вам дивною. Батьки практично ніколи не вчать цьому. Насправді більшість батьків якщо й дають своїм синам якісь знання в плані міжстатевої поведінки, то ці знання обмежуються тим, як бути привабливим для жінок і дбати про них. Вони не розповідають, як відсіювати жінок, з якими точно краще не мати справи, або ж як чоловікові відстоювати власні інтереси в стосунках. Різного роду пікап-гуру та показні «альфачі» зі своїми порадами ведуть вас тією ж стежкою, що й ваші батьки. Дослухаючись до подібних порад, невпевнені в собі й беззахисні чоловіки закладають в основу свого світогляду сліпе поклоніння «прекрасній» статі та гарантують собі все подальше життя, що називається, під каблуком.

Я ж хочу забрати кілька хвилин, щоб відвести вас подалі від цієї сумної стежки. Давайте поговоримо про ключові ознаки, за якими жінку стовідсотково не треба впускати в своє життя. Таких ознак насправді багато. Ми ж зосередимося на тих, які жінки проговорюють вголос уже на най-найперших етапах спілкування з вами одразу після знайомства. Якщо бодай якась із фраз, які я перелічу далі, вилетіла з її вуст, коли ви ще тільки-тільки познайомилися, вона вам чітко сигналізує, що, погодившись на стосунки з нею, ви поведетесь як повний бовдур. І саме тут вам треба якнайсерйозніше поставитися до установки, яку заливали у ваші вуха все ваше життя: «Слухай, що каже жінка». І, чуваче,  слухай якнайуважніше! Під час кожної своєї розмови вона доносить тобі щось важливе. Вона не говорить анічогісінько беззмістовного, всі її слова завжди матимуть певний сенс. Єдине питання, чи будеш ти достатньо розумним та уважним, щоб слухати й розуміти, що саме вона тобі повідомляє.

Чи можуть ідеї чоловічого прозріння бути корисними для жінок

Рівень:

Сьогоднішній пост буде певною мірою провокаційним, адже його цільова аудиторія — не чоловіки. Втім, саме звернення до жінок буде логічним завершенням циклу матеріалів про нинішню глибоку кризу міжстатевих стосунків. Нагадаю, що в попередніх постах я виклав свої думки, чому сьогодні інститут офіційного шлюбу — однозначне зло, якою може бути здорова альтернатива цьому формату стосунків і як поводитися чоловікам, які прийняли «червону пігулку» прозріння вже в шлюбі.

На перший погляд, багато чоловічих блогерів учать свою аудиторію виключно споживацькому ставленню до жінки, лише як до об’єкта для задоволення сексуального бажання. Так само багато блогерів досягли відомості, говорячи про токсичність розлучених матерів-одиначок (a.k.a. «развєдьонки з причепами», РЗП чи РСП). Одні з них радять чоловікам уникати будь-яких контактів із цією категорією жінок, інші — якщо й мати справу з РЗП, то знову-таки, тільки заради тимчасового інтиму за відсутності привабливіших варіантів. Не дивно, що знайомство з такими порадами викликає серед матерів-одиначок ображену й ворожу реакцію: «І що мені тепер — застрелитися? Провалитися крізь землю? Якщо з першої спроби не вдалося побудувати сім’ю, поставити хрест на власному житті? Хіба я не заслуговую ще один шанс на щастя?». На ці питання я й хочу дати відповіді з позицій прозрілого чоловіка.

Як створити міцну сім’ю в Україні — практичні варіанти

Рівень:

Коли я розпочинав цей блог, то наївно міркував, що найбільше мене атакуватимуть феміністки та звичайні упороті ку́рки. Реальність же має неперевершене почуття гумору, й наразі частіше доводиться дискутувати не з ними, а з представниками так званого «патріархального» крила чоловічого руху. Предмет суперечки елементарний: чи може чоловік в Україні створити стабільну законно оформлену сім’ю, яка не розпадеться за першої думки дружини про розлучення. Я знайшов для себе відповідь на це запитання: ТАК, МОЖЕ. Чи відмовляюсь я при цьому  від рекомендації середньому українському чоловікові обходити РАЦС десятою дорогою й не вступати до офіційного шлюбу за жодних обставин? Ні, не відмовляюся. Чи є тут логічне протиріччя? Ні, немає, бо мені наразі відомі лише два варіанти побудови міцної сім’ї в нашій країні — малоймовірний та фантастичний: