Проте прекрасно
розумію, що існує широка верства чоловіків, в яких матеріали чоловічого прозріння
спричиняють закономірну ворожість. Ідеться про одружених чоловіків, яким
вдалося створити щасливу (принаймні
на цю мить) сім’ю. Формально може здатися, що антишлюбне просвітництво
дискримінує цю категорію. Не дивно, що ті, кого називають «жонатиками»,
критикують чоловічий рух чи не активніше за меркантильних дам, які через
міжстатеві стосунки реалізують власні шкурні інтереси. Загалом їхня критика
зводиться до того, що ми — купка невдах-маргіналів, які просто не доклали
достатньо зусиль для побудови сімейного щастя чи зарано здали́ся там, де треба
було боротися далі. Інакше кажучи, важка праця на сімейній ниві обов’язково
буде віддячена.
Якщо ж
одружений чоловік прийме позицію, що офіційний шлюб — зло, одразу
постануть неприємні запитання: «І що тепер, подавати заяву на розлучення?
Зруйнувати багаторічні гармонійні стосунки? Обректи власних дітей на
виховування в неповній сім’ї?».
У цьому пості спробую дати відповіді на ці запитання. Разом з тим доведу, що ідеї чоловічого прозріння — це не самовиправдання купки заздрісних, «ображених життям» лузерів, а універсальний світогляд, який враховує інтереси всіх категорій чоловіків на нинішньому етапі глобальної кризи міжстатевих стосунків. Лише з одним уточненням, що ці чоловіки мають самі бажати собі добра й щастя.
Якою б міцною й
гармонійною не була ваша сім’я на теперішній момент, наполегливо раджу
змоделювати в своїй голові її розвал і з цією установкою проконсультуватися із
сімейним юристом (неодмінно чоловіком).
Суть питання — як уникнути втрати майна, заробленого власним потом,
мінімізувати аліменти та максимізувати спілкування з дітьми, яких при
розлученні суд залишить матері. Дай
Боже, це знання ніколи не стане в нагоді. Проте якщо щось піде не так,
відносно невеликі витрати на завчасну юридичну консультацію (від сотень до
кількох тисяч гривень) дозволять заощадити купу грошей, нервів і часу.
Знаю, що на
таку пораду багато хто скаже: «Мені це не потрібно, зі мною такого ніколи не
станеться». Проте чужий досвід доводить, що якою б міцною не була чиясь сім’я
зараз та скільки б зусиль не вкладав чоловік у її зміцнення, вона може
розпастися з незалежних від нього причин.
Особисто я не раз натрапляв на дамочок, які прожили в шлюбі понад 10 років,
мали всі атрибути жіночого щастя і яким однієї миті «вдарила сеча в голову» це
все зруйнувати.
Також постає цікаве питання: чи давати дружині зрозуміти, що ви складаєте план на випадок розлучення. Тобто, складати такий план відкрито або ж потайки. З одного боку, відкритість одразу проявить її наміри щодо вас. У кращому разі вона скаже щось на кшталт «ну ти й дурник», але ваша обачність точно не зруйнує міцні гармонійні стосунки. У гіршому разі ваш похід до юриста стане каталізатором давно назрілого розлучення, але тоді ви одразу знатимете, як діяти. З іншого боку, якщо ваша дружина задумує кинути вас на майно та аліменти через розлучення, проте вправно грає демо-версію, через вашу відкритість вона вдосконалить власний підступний план. У цій ситуації краще, щоб вона й надалі вважала вас «тупуватим лошком», який ні про що не здогадується. Загалом тут немає універсальних рецептів, для ухвалення оптимального рішення раджу розписати ваш індивідуальний випадок через найпростішу матрицю 2х2 з теорії ігор.
І наостанок невеликий дисклеймер, себто відмова від відповідальності. Як і в інших своїх матеріалах, в цьому пості я жодним чином не даю прямих указівок, як діяти конкретно вам. Моє прагнення полягає лише в тому, щоб при ухваленні життєвих рішень чоловіки враховували зокрема ту інформацію, яку поширюють чоловічі блогери і яка може бути відсутня в інших джерелах. Водночас наголошую, що ваші рішення й ваше життя — це виключно ваша відповідальність. Оцінки «відмінно» чи «незадовільно» виставлятиме вам доля, а не інші люди.
Немає коментарів:
Дописати коментар