Що робити, якщо чоловіче прозріння прийшло вже в шлюбі

Рівень:

Як і більшість інших блогерів із чоловічого руху / MGTOW, ваш покірний слуга намагається поширювати просту істину, що сучасна так звана сім’я — люте дно, а візит до РАЦСу рівноцінний смертному вироку, винесеному самому ж собі. Водночас я намагаюся бути послідовним у своїй критиці й пропоную якісну альтернативу безнадійно застарілому інституту офіційного шлюбу.

Проте прекрасно розумію, що існує широка верства чоловіків, в яких матеріали чоловічого прозріння спричиняють закономірну ворожість. Ідеться про одружених чоловіків, яким вдалося створити щасливу (принаймні на цю мить) сім’ю. Формально може здатися, що антишлюбне просвітництво дискримінує цю категорію. Не дивно, що ті, кого називають «жонатиками», критикують чоловічий рух чи не активніше за меркантильних дам, які через міжстатеві стосунки реалізують власні шкурні інтереси. Загалом їхня критика зводиться до того, що ми — купка невдах-маргіналів, які просто не доклали достатньо зусиль для побудови сімейного щастя чи зарано здали́ся там, де треба було боротися далі. Інакше кажучи, важка праця на сімейній ниві обов’язково буде віддячена.

Якщо ж одружений чоловік прийме позицію, що офіційний шлюб — зло, одразу постануть неприємні запитання: «І що тепер, подавати заяву на розлучення? Зруйнувати багаторічні гармонійні стосунки? Обректи власних дітей на виховування в неповній сім’ї?».

(Пост)сім’я майбутнього: революційна альтернатива шлюборозлучному лохотрону

Рівень:

У попередньому пості я спробував на пальцях пояснити, чому офіційний шлюб найчастіше обертається глибоким нещастям для чоловіка, дружини та дітей. Рідкісні винятки з цієї невеселої статистики лише підтверджують правило: щасливі пари були б щасливими й без синця в паспорті.

Виникає закономірна претензія: для критики не треба багато розуму та зусиль. Інша справа — пропонувати принципово кращу альтернативу, тобто критикувати конструктивно. Сьогодні поділюся власним баченням, який формат стосунків може замінити сучасний шлюборозлучний лохотрон.

Чому так звана «сім’я» — це мінімум три загублені життя

Рівень:

Кожного року в Україні розпадається понад половину сімей. У 2018 році на 3 нових шлюби припадало 2 розлучення. Дані за минулий 2019 рік «Укрстат» досі не надав, проте навряд чи картина суттєво відрізнятиметься в кращий бік.

Хто хоч раз вдумливо прочитав Сімейний кодекс, той не дивується такій статистиці. Адже запропонований державою офіційний шлюб із подальшим розлученням — це безпрограшна й надзвичайно рентабельна шахрайська схема з доїння працьовитого лошка (іменованого  також оленем) на «спільно нажите» майно й аліменти. Простіше кажучи, зашкалюючий відсоток розлучень закладено в саму сутність шлюбу, якщо розглядати його як звичайний юридичний договір на кшталт угоди про купівлю квартири чи машини. Так що «нічого особистого, це лише бізнес».

Водночас у довгостроковій перспективі описаний бізнес є програшним абсолютно для всіх учасників, і ось чому.