Пара думок

Чи не найглибінніше рабство, яке проявляє більшість людей, — повне узалежнення свого життя від суспільного схвалення чи осуду. Трагікомічний парадокс цього рабства полягає в тому, що ледь не кожен із цієї більшості діє цілковито всупереч інтересам себе як особистості (аж до добровільної загибелі), при цьому його жертва не робить щасливими інших представників згаданої більшості, але він твердо виконує волю суспільства як окремого колективного суперорганізму.

Чи не найголовніше протиріччя людської природи — поєднання неймовірно сильного потягу до побудови ієрархій з бунтом особистості проти ієрархічності. Це протиріччя є потужним рушієм розвитку на рівні людської цивілізації, але воно ж приносить стільки нещастя на рівні індивіда.

Як не помилитися з вибором професії

Рівень:

Цей пост адресовано передусім юнацтву, яке опинилося на роздоріжжі вибору професійної реалізації. Проте, оскільки моя аудиторія складається переважно з дорослих чоловіків, закликаю їх поширювати викладені нижче думки серед знайомих представників і представниць молоді, яким бажаєте добра і щастя. Якби я допетрав до цих думок у свої підліткові роки (замість того щоб вестися на поради «всезнаючих» дорослих щодо «перспективної» професії), моє життя певно склалося б зовсім по-іншому. І не було би витрачено РОКИ часу, а також тони нервів і сил на цілковито «не мої» заняття.

Мемчик про конфлікт поколінь

Щоб переглянути зображення в оригінальному розмірі, клацніть на ньому. Поширення схвалюється.

Починаю віщати на YouTube

Спостерігаючи за вибухоподібним розвитком російськомовної маносфери на YouTube, не можу змиритися з відсутністю аналогічного україномовного контенту. Із цими думками я нарешті «доріс» до власного каналу. За наявності вільної хвилинки записуватиму тематичні подкасти. Починаю з начитування чужих матеріалів, які є своєрідним «букварем» для просвітлення чоловіків. Підписуйтеся, діліться відео, залишайте свої коментарі:

Канал «Чоловічі касти»

Відео «Пам’ятка чоловіка XXI століття» (текстова версія)

Рок-ідол про холостяцьке життя

Щоб переглянути зображення в оригінальному розмірі, клацніть на ньому. Поширення схвалюється. Оригінал цитати: www.blabbermouth.net/news/lemmy-nothing-kills-a-relationship-like-commitment/

Чому чоловіки пиячать?

Рівень:

Пам’яті А.

Ви колись звертали увагу на те, що в нашому суспільстві клеймо алкоголіка має майже те саме емоційне забарвлення, що й слово «злочинець»? Тобто якщо людина докотилася до хронічного алкоголізму, то це є результатом її власних проступків і свідомих помилок на роздоріжжях долі, на яких існувала краща альтернатива. Інакше кажучи, в словах «X п’є» уся провина за цю патологію одноосібно покладається на X.

Один із дуже корисних ефектів «червоної пігулки» чоловічого прозріння полягає в тому, що ти перестаєш сприймати факти «як є», а намагаєшся відстежити їхні першопричини та динаміку процесів, що передували конкретній події. Тому коли чуєш від когось, що «X п’є», одразу в голові виникає запитання «А чому X п’є?». Спроби відповісти на це запитання підвели мене до важливих висновків, над якими варто замислитися кожному…

Пошук та зміна роботи: прораховуємо баланс фінансових та нефінансових чинників

Рівень:

Прагнення більшого заробітку є цілком здоровим для чоловіка, якщо він планує використовувати дохід для задоволення ВЛАСНИХ прагнень та інтересів. Це стремління є нормальним, якщо воно не обумовлене марнославним бажанням «бути не гіршим від інших», «відповідати очікуванням» тощо. Крайній варіант такого душевного зашквару — заробіток заради образу «справжнього чоловіка», який по суті є слухняним рабом меркантильних жінок.

Наприкінці року заведено підбивати його підсумки та складати плани на рік наступний. У зв’язку з цим деякі чоловіки всерйоз замислюються про зміну місця роботи, а дехто — про перехід на «вільні хліби» або започаткування власного бізнесу.

Водночас варто пам’ятати, що пропозиції кращого працевлаштування нерідко несуть приховані нефінансові втрати, про які не згадують в описі вакансій. Йдеться про відмову від неявних благ, які є своєрідним повітрям для нашої психіки: коли вони є, ми їх не помічаємо; коли ж ці блага зникають, з’являється відчутний дискомфорт.

Я спробував скласти список таких факторів. Звісно, він не є вичерпним, і кожен може сам його доповнити:

Як позбутися нав’язливого бажання завести стосунки: метод уявного оазису

Рівень:

УВАГА! Описану нижче методику добре зрозуміють чоловіки з досвідом так званих «серйозних» стосунків. Особливо це стосується тих, хто перебував у «цивільному» шлюбі. Хлопцям, які не мають такого досвіду, доведеться повірити на слово. Хоча більш «досвідчені» чоловіки підтвердять, що в стосунках усе саме так і відбувається…

Кожен самотній чоловік зі здоровим сексуальним бажанням знає, як глибоко може гризти відчуття власної самотності. Закохані парочки на вулицях та в парках, пісні про кохання й розлуку з кожної праски, максимально оголені чи «обтягнуті» дівчата в рекламі та музичних кліпах — увесь цей потік спаму прицільно б’є по сексуальному інстинкту чоловіка та змушує його почуватися нещасним через неможливість задовольнити свій природній потяг. Коли поряд немає «половинки», сприймаєш себе не цілим та не цілісним, а якимось неповноцінним. Ловиш себе на тому, що щиро заздриш чоловікам, які перебувають у стосунках. Ось у них життєвий пазл повністю склався, а твоїй головоломці бракує мінімум половини фрагментів. І немає чіткого розуміння, де та як їх шукати…

Насправді твоє невдоволення власною самотністю народилося не десь глибоко всередині тебе. Навпаки, воно нав’язане ззовні цілком конкретними силами, які хочуть, щоб ти відчував себе нещасним та неповноцінним без пари. Суспільна Матриця втовкмачує всім нам ідею надцінності стосунків із протилежною статтю. Це робиться через уже згадані канали — мас-медіа, соціальні мережі, кінематограф, музичну індустрію тощо, а найголовніше — через оціночну думку інших людей про тебе (включно з твоїми близькими): «Якщо хлопець сам, без пари, то він лузер, який неправильно проживає своє життя. Щастя можна досягти тільки в союзі з жінкою!»

Проте чи повинен ти слухати те, що нав’язує тобі Матриця? Краще послухай і почуй самого себе!

15 плюсів холостяцького, а точніше вільного життя

1. Спокій. Ніхто не намагається виносити мозок, не потрібно «з’ясовувати стосунки». Не треба гадати, чи вона зберігає мені вірність, чи вже ні. І куди вона пішла, коли сказала, що йде до подружки.
2. Відсутність компромісів. Я живу, як хочу, де хочу, й роблю, що хочу. Мені не потрібно підлаштовуватися під іншу людину й намагатися знайти компроміси між «хочу виспатися» та «скопай тещі город».
3. Своя житлова площа. Не треба щоденно перейматися, що якщо завтра дружина вирішить розлучитися, то ти залишишся без даху над головою, із зубною щіткою за дверима власного житла.
4. Сексуальна свобода. Мене не лякає перспектива прокинутися одного ранку поряд із целюлітним 40-річним бабищем та зрозуміти, що я вже давно не бажаю виконувати свій «подружній обов’язок» з нею. Не треба ані примушувати себе до виконання цього обов’язку, ані обмежуватися у виборі інших жінок. Хочу — сплю з кимось, хочу — практикую утримання, зокрема утримуюся від зв’язків із жінками, яким «трохи за 30».

Скільки грошей потрібно для щастя? Думки видатного психолога сучасності

Рівень:

19 квітня цього року в Торонто відбулася надзвичайно яскрава подія зі світу сучасної філософії. Ідеться про більш ніж двогодинні публічні дебати між словенським психоаналітиком, філософом та культурологом Славоєм Жижеком і канадським професором психології Джорданом Пітерсоном. Зустріч безперечно видатних мислителів сучасності вже встигли охрестити «дебатами століття». На жаль, у нас цей захід не отримав належного розголосу, бо припав на кульмінацію напруженої кампанії з виборів Президента України.

Тим, хто вперше чує про зазначену подію, наполегливо рекомендую переглянути повний запис дебатів, доступний зокрема і в українській озвучці. Гарантую, що бесіда Жижека з Пітерсоном про актуальні та одвічні проблеми людської цивілізації несе незрівнянно більше поживи для мозку, ніж два середньостатистичні голлівудські блокбастери з такою ж часовою тривалістю.

Я ж хочу зупинитися на одному фрагменті виступу Пітерсона, в якому він розмірковує над проблемою, що турбує практично всіх, — скільки грошей потрібно людині для щастя:

«Упередження виживання»: чому невдача повчальніша за успіх

Рівень:

Сьогодні я хочу торкнутися одного цікавого феномена з теорії ймовірностей, знання якого може суттєво змінити твоє життя на краще. Йдеться про упередження виживання (англ. survivorship bias або survival bias).

По суті це мисленнєва помилка, коли ми зосереджуємося лише на історіях зі щасливим кінцем, випускаючи з уваги всі інші випадки без такого кінця. Один з прикладів — поширена думка про доброту дельфінів, які штовхають тонучих людей до берега й таким чином рятують їм життя. Але при цьому ми не знаємо, як часто дельфіни штовхали тонучих у протилежний від берега бік. У таких випадках купальник просто поповнює статистику потоплених або зниклих безвісти.

Ми не можемо впливати на поведінку дельфінів чи інших диких тварин, водночас знання про упередження виживання здатне рятувати життя й долі в речах, які безпосередньо залежать від людини. Ось показовий приклад з тематичної статті на Вікіпедії:

Специфіка Західної України в контексті чоловічого прозріння

Рівень:

Від співвітчизників, які відвідують популярні туристичні локації Заходу України, часто доводиться чути, що цей регіон суттєво вирізняється з-поміж інших своєю цивілізованістю і європейськістю. За їхніми словами, люди тут живуть помітно багатше від сусідів, а населені пункти приваблюють ошатністю та благоустроєм. Компліменти на адресу західняків звучать з неприхованою заздрістю: як казав класик сучасної української драматургії, ех, нам би так…

Сьогодні я розповім про те, що ховається за цим привабливим фасадом. Почавши з місцевої економіки, перейдемо до деяких особливостей менталітету та розподілу ролей між статями. Нижче буде цікаво: читачі з інших частин країни дізнаються дещо нове й несподіване, а місцева аудиторія, можливо, замислиться над речами, на які ніколи не звертала увагу. 😉 Але чого точно не буде, так це регіонального шовінізму в той чи інший бік: українські чоловіки стикаються з проявами вираженого матріархального перекосу суспільства в кожному куточку країни, просто в різних місцях цей перекіс має свою специфіку. Отже, поїхали!

Думки про ранги та ранговий потенціал

Рівень:

При знайомстві з матеріалами чоловічого просвітництва новоприбулий камрад неодмінно натрапляє на купу різноманітної інформації про ранги й так звану рангову теорію. Так само вчення про ранги є однією з основ курсів пікапу. Та й узагалі, мало хто не чув слово «альфач». Хтось одразу уявляє мегауспішного бізнесмена, хтось — брутального бидлосамця з тваринними повадками, але практично кожен має в голові заготовлений образ чоловіків цього типажу.

Особисто я вважаю недоцільним заглиблення в різні рангові теорії аж до точних грецьких літер. Теорій цих немало, вони багато в чому суперечать одна одній, а тому при їх детальному вивченні в голові може утворитися каша, що не сприятиме подальшому прозрінню. Тобто я не маю нічого проти ознайомлення з ранговими теоріями заради загальної поінформованості та вироблення власного погляду на питання. Але я точно проти пошуку єдино правильного вчення про ранги.

Проблема в тому, що всі рангові теорії беруть свій початок від класичної етології (академічної науки про поведінку тварин), а отже вони проектують ієрархії тваринних спільнот на людей. Водночас поведінка конкретного індивіда в суспільстві є надто складною та багатовимірною, щоб можна було достеменно визначити місце, яке він би займав у первісній зграї людиноподібних мавп. Іншими словами, сучасна людина може мати таку характеристику, але характеристика ця надто розмита для точного визначення.

Для загального орієнтування розглянемо крайні точки рангової шкали:

Чому гонитва за щастям «як у всіх» робить людей нещасними?

Рівень:

Кожна людина хоче прожити щасливе життя. Хтось знає хоч одного індивіда, який свідомо бажає жити нещасливо? Тоді чому навколо так багато нещасних людей? Упевнений, якщо вийти просто зараз на вулицю та спитати першого зустрічного про його життя, з величезною ймовірністю він виллє потік скарг, розчарувань та іншого негативу. Чому так?

Пропоную власне пояснення. Жодної філософії чи глибинної психології. Лише елементарна арифметика, прості життєві спостереження та здоровий глузд.

3 фрази для подолання найпоширеніших чоловічих негараздів та фатальний урок від Кіта Флінта

Рівень:

Власне, фрази:

1. Це ж лише якась баба!
2. Це ж лише робота!
3. Це ж лише гроші!

Рекомендується витратити півхвилини часу та завчити їх напам’ять, щоби при настанні певних життєвих ситуацій необхідна фраза пригадувалась автоматично. А ситуації можуть бути такі:

Маніпуляція «справжній чоловік повинен»: здорове переосмислення

Рівень:

Миколай Коперник, Ісаак Ньютон, Даніель Бернуллі, Георг Симон Ом, Альберт Енштейн, Макс Борн, Сергій Корольов, а також Джон Бардін, Вільям Бредфорд Шоклі та Волтер Гаузер Браттейн (троє лауреатів Нобелівської премії з фізики за 1956 р., отриманої за винайдення транзистора). Знаєш, що об’єднує цю десятку видатних людей з минулого? Те, що втілення їхніх винаходів та відкриттів оточують мене в момент написання цього поста. Якісь із цих імен ти точно знав, якісь уже призабув після школи, але без результатів їхньої діяльності неможливо уявити зручності сьогоднішньої цивілізації.

А тепер кілька запитань у студію!

Чому заведено поважати старших?

Рівень:

Одного разу я всерйоз замислився над нібито банальною істиною, що молодші покоління повинні завжди поважати старші. Маю таку звичку: не вірити аргументам «бо так заведено», натомість ставити запитання «А чому так заведено?».

Кожна «підпрограма» великої програми взаємодії людей у суспільстві обов’язково повинна мати раціональне й прагматичне підґрунтя. Хай навіть це підґрунтя вже безнадійно застаріле (як у випадку зі шлюбом), проте воно мусить існувати.

Два ключових блага, які не купиш за гроші

Рівень:

У попередньому пості я описав, чому при плануванні власної економічної діяльності слід зосереджуватися не на сумі зароблених грошей, а на ефективності витрачання свого часу як істинно невідновного життєвого ресурсу. Сьогодні хочу поговорити про те, чому гроші не зможуть стати універсальним мірилом твого успіху, навіть якщо ти навчишся заробляти їх багато і швидко. Іншими словами, чому не варто підносити саме фінансову успішність людини до абсолюту.

Не збираюся лити багато духовної «води» про те, що щастя не в грошах. Натомість говоритиму лише про конкретику, яку можна «помацати» (зокрема й буквально 😜).

Найважливіша економічна формула в твоєму житті

Рівень:

Хочеш зрозуміти економічні процеси в цілому світі та у власному житті — забудь про гроші. Згадай шкільний курс економіки (якщо вчив). Якщо не вчив, загугли «функції грошей». Усі вони пов’язані з виробництвом товарів, наданням послуг (ще простіше кажучи, зі створенням благ) та їхнім рухом між економічними агентами. Тому спробуй зосередитися саме на благах, які ти створюєш та які отримуєш. Гроші ж — лише одна зі змінних, яка взаємно скорочується в чисельнику та знаменнику. Як її скоротити, демонструю нижче.