Найважливіша економічна формула в твоєму житті

Рівень:

Хочеш зрозуміти економічні процеси в цілому світі та у власному житті — забудь про гроші. Згадай шкільний курс економіки (якщо вчив). Якщо не вчив, загугли «функції грошей». Усі вони пов’язані з виробництвом товарів, наданням послуг (ще простіше кажучи, зі створенням благ) та їхнім рухом між економічними агентами. Тому спробуй зосередитися саме на благах, які ти створюєш та які отримуєш. Гроші ж — лише одна зі змінних, яка взаємно скорочується в чисельнику та знаменнику. Як її скоротити, демонструю нижче.

Знаю, що в школі більшість недолюблювала математичні дисципліни (м’яко кажучи). Тому використовуватиму максимально спрощений математичний апарат. Усе, що вимагається від тебе, — згадати, що таке функція. Наприклад, у реченні «відстань, яку здолав автомобіль, — це функція від часу в дорозі».

Так от, в сучасних реаліях економічна діяльність індивіда зводиться до заробляння певної суми грошей завдяки власним зусиллям та витраченому часу й до витрачання цих грошей на певні товари й послуги (блага). Беремо першу частину речення: твій заробіток — це функція від твоїх зусиль та твого часу:

Дохід 💲 = f (зусилля + час)

Отримавши дохід, ти витрачаєш його для отримання необхідних тобі благ, тобто кількість і перелік цих благ є функцією від суми грошей, якою ти володієш:

Товари + послуги = f (дохід 💲)

Але, як ми вже вивели вище, твій дохід сам по собі є функцією від аргументів зусиль та часу, які ти витрачаєш. Тому можемо сміливо виводити наступну формулу, яка і є ключовою:

Товари + послуги = f (зусилля + час)

Як бачимо, якщо відкинути гроші, твоє особисте економічне життя зводиться до витрачання твоїх зусиль та твого часу, щоб у результаті отримувати певні блага. Перепишемо останню формулу ще раз:

Товари + послуги = f (зусилля + час)

Чому я виділив аргумент часу жирним шрифтом? Тому що час — принципово невідновний ресурс твого життя. Якщо ти пірнув у «мінуси» з грошима, то ти можеш вийти в «плюс» ціною вламування. Тому грошові кошти — це відновлювальний ресурс. Так само, якщо ти весь рік максимально викладався на важкій роботі, то після місяця-двох відпустки ти зможеш поповнити запаси своїх сил. Тобто зусилля — теж відновлювальний ресурс. А от час — на жаль, ні. Принаймні в нашому з вами всесвіті. Й кожен прожитий день уже ніколи не повернеться до тебе.

Усвідомивши це, ти збагнеш, наскільки нерозумним заняттям є гонитва за грошима ціною найкращих років свого життя (а подекуди й ціною власного здоров’я). Особливо, якщо ти потім витратиш ці гроші на речі, які вже за місяць не радуватимуть тебе. Або, що ще гірше, — на жінку, яка буде тобі «нічого не винна» в плані позитивних емоцій, психологічного затишку з нею та якісного сексу… (А жоден закон, як відомо, не зобов’язує жінку відповідати бодай найменшою взаємністю на твої букетики, цукерки, вечері в кафешках й походи до кіна за твій кошт тощо).

Виведена формула також добре демонструє, як можна оптимізувати власну економічну ефективність:

1. Оптимізувавши праву частину формули, ти отримуватимеш максимум грошей (а отже й можливість обмінювати їх на якнайбільше благ) за мінімальних витрат зусиль і часу. Це про високодохідний бізнес та грошовиті «ремісничі» професії (наприклад, в ІТ). Ще краще, якщо ти маєш ренту від власності. Наприклад, якщо ти здаєш отриману від батьків квартиру, це чудова можливість мати блага без витрат часу й зусиль (їх уже витратили твої батьки).
2. Можна оптимізувати ліву частину рівняння. Це означатиме витрату мінімуму зусиль і часу заради придбання мінімально необхідного тобі переліку благ. Водночас значні ресурси часу й зусиль, що при цьому вивільняються, можна скерувати на ті життєві блага, що не потребують витрачання грошей. Наприклад, на вилазки на природу, ранкові пробіжки, творчі хобі, спілкування з близькими тобі людьми тощо.

До слова, деякі безкоштовні блага спростовують загальноприйняте уявлення про універсальність грошей як засобу обміну. І про це я хочу написати вже найближчим часом. 😊