Переклад статті білоруського блогера minskblog з моїми доповненнями й уточненнями
відповідно до українських реалій
1. Після відвідування РАЦСу чоловік стає
главою сім'ї, а жінка завжди й у всьому тепер повинна його слухатися.
Так дійсно було
заведено в церковному шлюбі, який укладали 100—150 років тому. Уже в часи
Радянського Союзу чоловік не мав жодних привілеїв перед дружиною. Тим паче він
не має їх у сучасній Україні. В шлюбі законом передбачено повну рівноправність.
Є дві причини, чому так сталося. По-перше, за XX століття умовно цивілізований
світ пройшов через емансипацію, й Україна не стала винятком. Друга причина є
підґрунтям для першої. Завдяки науково-технічному прогресу жінки отримали
можливість працювати на рівних з чоловіками й заробляти гроші. А це означає, що
чоловік більше не може диктувати свою волю жінці, яка цілком здатна обійтися без
нього й самостійно прогодувати себе та дітей.
2. Уклавши законний шлюб, чоловік отримує
ексклюзивні права на дружину, вона стає його жінкою.
Все це теж
відлуння далекої епохи патріархату. Сімейний кодекс України не дає чоловікові жодних
ексклюзивних прав на дружину. Заміжня жінка має право займатися сексом, з ким
вона хоче, коли вона хоче й де вона хоче. Офіційний чоловік не має жодного
права забороняти їй робити це або будь-яким чином карати її за таку поведінку. За
законом заміжжя не позбавляє жінку можливості вільно вибирати статевих
партнерів, як і до шлюбу. Звучить як безглуздя? Що ж, вдумливо читаємо Сімейний
кодекс.
