3 фрази для подолання найпоширеніших чоловічих негараздів та фатальний урок від Кіта Флінта

Рівень:

Власне, фрази:

1. Це ж лише якась баба!
2. Це ж лише робота!
3. Це ж лише гроші!

Рекомендується витратити півхвилини часу та завчити їх напам’ять, щоби при настанні певних життєвих ситуацій необхідна фраза пригадувалась автоматично. А ситуації можуть бути такі:

Фраза № 1. Перший варіант: тебе кинула дівчина. Тут, я міркую, все зрозуміло. Другий варіант: ви ще поки в стосунках, але ступінь дискомфорту від «половинки» вже безповоротно перевищив ступінь комфорту, і ти вагаєшся, а чи не закінчити це все. Не вагайся, прощайся з нею! Тут я доводжу, чому в наш час усі стосунки є тимчасовими. Відповідно, немає сенсу в тому, щоб чіплятися за якісь із них. Тим паче, якщо це не перше твоє кохання і ти вже на власному досвіді пересвідчився, що стосунки з жінками — річ наживна. А отже, всі сучасні стосунки повинні базуватися на правилі «відчинених дверей»: як тільки партнерка починає створювати більше дискомфорту, аніж комфорту, з нею прощаються. Звучить жорстоко? Можливо, але сучасні жінки добре навчилися жити за цим правилом. Хіба ми — чоловіки — чимось гірші від них? 😉

Фраза № 2. Тут ситуації цілком аналогічні до першої фрази, але йдеться не про міжстатеві стосунки, а про взаємини з роботодавцем. Тобто друга фраза повинна звучати в голові як у момент примусового звільнення (якщо таке трапиться), так і тоді, коли тебе ніхто не жене з роботи, але умови на робочому місці стають нестерпними. Робота, як і стосунки, — річ наживна. На щастя, ми живемо не в Радянському Союзі, де в разі добровільного звільнення працівник втрачав життєво необхідні блага на кшталт місця в квартирній черзі. Ринок праці у вільній економіці — це, власне, один із ринків, на якому все вирішують попит та пропозиція. Якщо ти вмієш робити щось, чого потребують інші люди, то неодмінно знайдеш нову роботу. Здорове ставлення до роботи — як просто до джерела доходу, необхідного для підтримки власної життєдіяльності. Вона не обов’язково повинна подобатися, але й відчутного дискомфорту теж не має бути. У будь-якому разі, робота у форматі найманої праці точно не є справою всього життя чоловіка. Тут я розповідаю, як він може присвятити себе куди важливішим заняттям.

Фраза № 3. Звичайно, немає нічого веселого у втраті кругленької грошової суми чи потенційного доходу. Проте, якщо така прикрість уже сталася, вбиватися недоцільно. Варто пам’ятати, що суспільство перебільшує універсальність грошей, а найважливішим невідновним ресурсом людини є життєвий час. Знову-таки, гроші — субстанція наживна.

До чого тут покійний Кіт Флінт та його самогубство?

До того, що його доля переконливо розставляє пріоритети різних аспектів життя чоловіка.

Посудіть самі. Чи залишився би він сам після розлучення з Маюмі Кай? Тим паче, що це були далеко не перші його стосунки. Впевнений, що ще зовсім не старий чоловік, якого важко не впізнати на вулиці, не мав би жодних складнощів при знайомстві з новими красунями. Проблем з доходом у Флінта теж не було: The Prodigy явно не збиралися зав’язувати з творчою кар’єрою, а крайній альбом — No Tourists — традиційно досягнув 1-го місця в рідному британському чарті UK Albums Chart. Про роботу навіть говорити не доводиться: з моменту музичного злету The Prodigy Кіт Флінт міг всіляко присвячувати себе музиці, не відволікаючись на додаткові джерела доходу.

Тоді що ж підвело музиканта до бажання накласти на себе руки? Я твердо переконаний, що фатальною для Флінта стала втрата власної улюбленої справи та двох десятиліть життя, присвячених цій справі.

Ідеться про маєток артиста, який він придбав 1997 року і який тепер мусив продавати унаслідок поділу майна з колишньою дружиною: http://www.thesun.co.uk/tvandshowbiz/8561534/prodigy-keith-flint-suicide-marriage-split-home-sale/. (Так-так, Україна — далеко не єдина країна, в якій розлучення обертається для чоловіка на жорстоке пограбування в плані майна і фінансів.)

Будинок Кіта Флінта, зведений ще в 15-му (!) столітті, був чудовим взірцем затишку та смаку: http://www.dailymail.co.uk/news/article-6773091/Inside-Keith-Flints-1-5m-country-mansion-Prodigy-singer-sale-days-death.html. (Була б моя воля, я би показував ці фото кожному вітчизняному жлобу, який сублімує власні комплекси в 3-4-поверхове одоробло й огороджує його височезним кованим парканом, «щоб усі сусіди обзаздрилися».) Очевидно, що музикант понад двадцять років вкладав душу в свою особисту затишну фортецю. Не знаю, чи його колишня свідомо вирішила нанести удар в найболючіше місце, але втрату свого маленького всесвіту Флінт не пережив. Царство Небесне та вічна пам’ять…

А резюмувати цю сумну історію варто елементарним висновком для хлопців і чоловіків з усіх країн, де переміг матріархат, — ані ногою до триклятого РАЦСу!