Рівень:
Коли я
розпочинав цей блог, то наївно міркував, що найбільше мене атакуватимуть
феміністки та звичайні упороті ку́рки. Реальність же має неперевершене почуття
гумору, й наразі частіше доводиться дискутувати не з ними, а з представниками
так званого «патріархального» крила чоловічого руху. Предмет суперечки
елементарний: чи може чоловік в Україні
створити стабільну законно оформлену сім’ю, яка не розпадеться за першої
думки дружини про розлучення. Я знайшов для себе відповідь на це запитання:
ТАК, МОЖЕ. Чи відмовляюсь я при
цьому від рекомендації середньому
українському чоловікові обходити РАЦС десятою дорогою й не вступати до
офіційного шлюбу за жодних обставин? Ні, не відмовляюся. Чи є тут логічне
протиріччя? Ні, немає, бо мені наразі відомі лише два варіанти побудови міцної сім’ї в нашій країні — малоймовірний
та фантастичний:
- ВАРІАНТ 1 (малоймовірний). Ви або ваш близький родич — прокурор, суддя, високий начальник у силовому відомстві або органах влади. Тобто ви належите до тонкого прошарку кланово-феодальної знаті місцевого рівня (району, міста, області). При укладенні шлюбу з місцевою (!) дівчиною/жінкою (в ідеалі — з «простачкою» із соціальних низів) Сімейний кодекс України де-факто не поширюватиметься на вашу сім’ю. Якщо ваша дружина спробує чинити проти ваших інтересів, то стикнеться з жорсткою корпоративною солідарністю чиновників, які стоятимуть на вашому боці. Коли ви маєте дієві кумівські зв’язки в органах влади, то завжди можете направити писані закони в русло власних інтересів. Наприклад, якщо при розлученні ваша дружина зазіхне на половину так званого «спільно нажитого» майна, то ваш знайомий суддя спокійно відправить її гуляти з голою сракою. Але, будемо реалістами, зазначений соціальний прошарок складає не більше кількох % від населення, і ви як читач мого блогу навряд чи до нього належите.
- ВАРІАНТ 2 (фантастичний). Ви одружуєтеся на дівчині/жінці, яка володіє більшим майном, ніж ви, та має суттєво вищий стабільний дохід. Говорячи розумними словами, йдеться про чоловічий варіант гіпергамії. В такому разі вашій дружині буде невигідно розлучатися з матеріальної точки зору (вам відійде половина «спільно нажитого» майна, в яке ви фактично не вкладалися). Проте розглянемо такий випадок на практиці. Може ви й маєте ненульові шанси закохати в себе дівчину/жінку із соціальних верхів. Водночас шанси затягнути її до шлюбу абсолютно примарні. Річ у тім, що жіноча солідарність — надзвичайно сильна штука. Родички та подруги вашої нареченої одразу розтовкмачать їй, що вона буде повною дурепою, якщо вийде заміж за вас. Так-так, це тільки в чоловічі вуха жінки заливають високі матерії про любов, взаємну довіру, розвиток у стосунках та іншу маячню. Між собою вони оперують цілком практичними й приземленими категоріями вигоди, яку можна «помацати» (чого багатьом чоловіком варто в них повчитися).
Пропоную веселий експеримент. Зареєструйтеся на якомусь жіночому форумі та напишіть щось на кшталт такого: «Дівчатка, прошу поради. Сильно кохаю свого хлопця, нещодавно він запропонував мені руку й серце. Тільки в нас специфічна ситуація. Він з неблагополучної родини і поки ще вчиться в універі, тому грошей не заробляє. Мої ж батьки доволі небідні — купили мені квартиру, також щомісяця дають гроші, яких в принципі вистачить і на двох. Розумію, що наш союз буде нерівним, але хіба це важливо, коли люди по-справжньому кохають одне одного?» Прозрівайте з відповідей.
Загалом же
описані винятки вчергове доказують залізне правило: якщо ви громадянин України чоловічої статі та не належите до касти
«обраних», заради власних життєвих інтересів не вступайте до офіційного
шлюбу — НІКОЛИ, НІ З КИМ, ЗА ЖОДНИХ ОБСТАВИН.
100%.... Прийдеться шукати трішки багатшу
ВідповістиВидалити