Маніпуляція «справжній чоловік повинен»: здорове переосмислення

Рівень:

Миколай Коперник, Ісаак Ньютон, Даніель Бернуллі, Георг Симон Ом, Альберт Енштейн, Макс Борн, Сергій Корольов, а також Джон Бардін, Вільям Бредфорд Шоклі та Волтер Гаузер Браттейн (троє лауреатів Нобелівської премії з фізики за 1956 р., отриманої за винайдення транзистора). Знаєш, що об’єднує цю десятку видатних людей з минулого? Те, що втілення їхніх винаходів та відкриттів оточують мене в момент написання цього поста. Якісь із цих імен ти точно знав, якісь уже призабув після школи, але без результатів їхньої діяльності неможливо уявити зручності сьогоднішньої цивілізації.

А тепер кілька запитань у студію!

Віталій Портников про сексботів

Чому заведено поважати старших?

Рівень:

Одного разу я всерйоз замислився над нібито банальною істиною, що молодші покоління повинні завжди поважати старші. Маю таку звичку: не вірити аргументам «бо так заведено», натомість ставити запитання «А чому так заведено?».

Кожна «підпрограма» великої програми взаємодії людей у суспільстві обов’язково повинна мати раціональне й прагматичне підґрунтя. Хай навіть це підґрунтя вже безнадійно застаріле (як у випадку зі шлюбом), проте воно мусить існувати.

Два ключових блага, які не купиш за гроші

Рівень:

У попередньому пості я описав, чому при плануванні власної економічної діяльності слід зосереджуватися не на сумі зароблених грошей, а на ефективності витрачання свого часу як істинно невідновного життєвого ресурсу. Сьогодні хочу поговорити про те, чому гроші не зможуть стати універсальним мірилом твого успіху, навіть якщо ти навчишся заробляти їх багато і швидко. Іншими словами, чому не варто підносити саме фінансову успішність людини до абсолюту.

Не збираюся лити багато духовної «води» про те, що щастя не в грошах. Натомість говоритиму лише про конкретику, яку можна «помацати» (зокрема й буквально 😜).

Найважливіша економічна формула в твоєму житті

Рівень:

Хочеш зрозуміти економічні процеси в цілому світі та у власному житті — забудь про гроші. Згадай шкільний курс економіки (якщо вчив). Якщо не вчив, загугли «функції грошей». Усі вони пов’язані з виробництвом товарів, наданням послуг (ще простіше кажучи, зі створенням благ) та їхнім рухом між економічними агентами. Тому спробуй зосередитися саме на благах, які ти створюєш та які отримуєш. Гроші ж — лише одна зі змінних, яка взаємно скорочується в чисельнику та знаменнику. Як її скоротити, демонструю нижче.

За здоров'я та добробут українського заробітчанина!

Рівень:

Днями відомий аналітичний ресурс «Слово і діло» опублікував власну інфографіку трудової міграції українців протягом останніх 4 років. Ось оригінальна пікча (збільшується за кліком):

Сама стаття доступна за цим посиланням:

https://www.slovoidilo.ua/2019/01/11/infografika/suspilstvo/skilky-ukrayincziv-vyyixalo-zarobitky-kordon-ostanni-chotyry-roky.

Не будучи фахівцем з такого роду демографії, не вдаватимусь в правдивість зазначених цифр. У будь-якому разі, майже п’ята частина трудових ресурсів країни, яка тільки минулоріч мала досвід роботи за кордоном, — це справді немало. Ті, кого в нас називають «зрадофілами», скажуть, що реальні показники в рази вищі, а загалом статистика українського заробітчанства — це неспростовне підтвердження катастрофічного стану вітчизняної економіки та неспроможності владних еліт створити для громадян такі умови праці, які б дозволяли задовольняти базові потреби цих громадян.

Але не поспішайте з висновками…

Тверезо про «Закон 11 січня» (той, що про згоду на секс)

Рівень:

Сьогодні в Україні набувають чинності зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які породили масу інформаційних приводів упродовж останнього місяця-двох. Так, ідеться про той самий закон, який нібито загрожує чоловікам чималим терміном ув’язнення за «неузгоджений» статевий акт з партнеркою.

З історії питання. 6 грудня 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон України № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Того ж дня Закон підписав Президент. Подію цю широкий загал не помітив (принаймні я не пригадую якогось гучного обговорення, зокрема серед потенційних жертв інновації — чоловіків). Ця тема може й залишалася б поза увагою аж до дати набуття чинності Закону — 11 січня цього року. Проте наприкінці минулого року про «революційність» упроваджуваних змін  заявили на прес-конференції експертині ГО Центр «Жіночі перспективи» (ГОшки, яка на грантові кошти займається проблемами так званого ґендеру), і тут понеслося…