Як створити міцну сім’ю в Україні — практичні варіанти

Рівень:

Коли я розпочинав цей блог, то наївно міркував, що найбільше мене атакуватимуть феміністки та звичайні упороті ку́рки. Реальність же має неперевершене почуття гумору, й наразі частіше доводиться дискутувати не з ними, а з представниками так званого «патріархального» крила чоловічого руху. Предмет суперечки елементарний: чи може чоловік в Україні створити стабільну законно оформлену сім’ю, яка не розпадеться за першої думки дружини про розлучення. Я знайшов для себе відповідь на це запитання: ТАК, МОЖЕ. Чи відмовляюсь я при цьому  від рекомендації середньому українському чоловікові обходити РАЦС десятою дорогою й не вступати до офіційного шлюбу за жодних обставин? Ні, не відмовляюся. Чи є тут логічне протиріччя? Ні, немає, бо мені наразі відомі лише два варіанти побудови міцної сім’ї в нашій країні — малоймовірний та фантастичний:

Мемчик про статистично достовірний чоловічий досвід

Щоб переглянути зображення в оригінальному розмірі, клацніть на ньому. Поширення схвалюється.

Як позбутися нав’язливого бажання завести стосунки: метод уявного оазису

Рівень:

УВАГА! Описану нижче методику добре зрозуміють чоловіки з досвідом так званих «серйозних» стосунків. Особливо це стосується тих, хто перебував у «цивільному» шлюбі. Хлопцям, які не мають такого досвіду, доведеться повірити на слово. Хоча більш «досвідчені» чоловіки підтвердять, що в стосунках усе саме так і відбувається…

Кожен самотній чоловік зі здоровим сексуальним бажанням знає, як глибоко може гризти відчуття власної самотності. Закохані парочки на вулицях та в парках, пісні про кохання й розлуку з кожної праски, максимально оголені чи «обтягнуті» дівчата в рекламі та музичних кліпах — увесь цей потік спаму прицільно б’є по сексуальному інстинкту чоловіка та змушує його почуватися нещасним через неможливість задовольнити свій природній потяг. Коли поряд немає «половинки», сприймаєш себе не цілим та не цілісним, а якимось неповноцінним. Ловиш себе на тому, що щиро заздриш чоловікам, які перебувають у стосунках. Ось у них життєвий пазл повністю склався, а твоїй головоломці бракує мінімум половини фрагментів. І немає чіткого розуміння, де та як їх шукати…

Насправді твоє невдоволення власною самотністю народилося не десь глибоко всередині тебе. Навпаки, воно нав’язане ззовні цілком конкретними силами, які хочуть, щоб ти відчував себе нещасним та неповноцінним без пари. Суспільна Матриця втовкмачує всім нам ідею надцінності стосунків із протилежною статтю. Це робиться через уже згадані канали — мас-медіа, соціальні мережі, кінематограф, музичну індустрію тощо, а найголовніше — через оціночну думку інших людей про тебе (включно з твоїми близькими): «Якщо хлопець сам, без пари, то він лузер, який неправильно проживає своє життя. Щастя можна досягти тільки в союзі з жінкою!»

Проте чи повинен ти слухати те, що нав’язує тобі Матриця? Краще послухай і почуй самого себе!

15 плюсів холостяцького, а точніше вільного життя

1. Спокій. Ніхто не намагається виносити мозок, не потрібно «з’ясовувати стосунки». Не треба гадати, чи вона зберігає мені вірність, чи вже ні. І куди вона пішла, коли сказала, що йде до подружки.
2. Відсутність компромісів. Я живу, як хочу, де хочу, й роблю, що хочу. Мені не потрібно підлаштовуватися під іншу людину й намагатися знайти компроміси між «хочу виспатися» та «скопай тещі город».
3. Своя житлова площа. Не треба щоденно перейматися, що якщо завтра дружина вирішить розлучитися, то ти залишишся без даху над головою, із зубною щіткою за дверима власного житла.
4. Сексуальна свобода. Мене не лякає перспектива прокинутися одного ранку поряд із целюлітним 40-річним бабищем та зрозуміти, що я вже давно не бажаю виконувати свій «подружній обов’язок» з нею. Не треба ані примушувати себе до виконання цього обов’язку, ані обмежуватися у виборі інших жінок. Хочу — сплю з кимось, хочу — практикую утримання, зокрема утримуюся від зв’язків із жінками, яким «трохи за 30».

Скільки грошей потрібно для щастя? Думки видатного психолога сучасності

Рівень:

19 квітня цього року в Торонто відбулася надзвичайно яскрава подія зі світу сучасної філософії. Ідеться про більш ніж двогодинні публічні дебати між словенським психоаналітиком, філософом та культурологом Славоєм Жижеком і канадським професором психології Джорданом Пітерсоном. Зустріч безперечно видатних мислителів сучасності вже встигли охрестити «дебатами століття». На жаль, у нас цей захід не отримав належного розголосу, бо припав на кульмінацію напруженої кампанії з виборів Президента України.

Тим, хто вперше чує про зазначену подію, наполегливо рекомендую переглянути повний запис дебатів, доступний зокрема і в українській озвучці. Гарантую, що бесіда Жижека з Пітерсоном про актуальні та одвічні проблеми людської цивілізації несе незрівнянно більше поживи для мозку, ніж два середньостатистичні голлівудські блокбастери з такою ж часовою тривалістю.

Я ж хочу зупинитися на одному фрагменті виступу Пітерсона, в якому він розмірковує над проблемою, що турбує практично всіх, — скільки грошей потрібно людині для щастя:

Думка про безвідповідальність MGTOW перед своєю нацією та расою

Закликати українських чоловіків до дітонародження в чинному античоловічому правовому полі  заради порятунку нації та раси — те саме, що пропагувати неоплачувану й смертельно небезпечну працю в нелюдських умовах заради зростання ВВП країни. Мета шляхетна, проте її реалізація запропонованими Системою засобами лише множитиме зло, страждання та несправедливість. А отже чи так вже егоїстично та безвідповідально чинять чоловіки, які свідомо відмовляються від участі в шлюбному лохотроні? Чи це прояв здорового бажання вижити та не примножувати нещастя своїми діями?

Таємниця міцної сім’ї, яка ніколи не розпадеться (ДИВИТИСЬ УСІМ!)

Як українці зазвичай уявляють собі народження міцної й щасливої сім’ї, розлучити яку зможе тільки смерть? Якось отак:

Еее, насправді найміцніші шлюбні союзи складаються трохи по-іншому, зокрема ось так: