Нинішня
новорічна пора мабуть є найменш святковою за настроєм співвітчизників. І,
знаєте, я бачу в цьому позитив. Позитив у позбавленні від фальшивої, наче
пластикові ялинкові прикраси, метушні навколо цього свята, від погано награних привітань
«щастя-здоровля», від бажання нажертися-напитися до нестями, від необхідності
проводити цей час з душевно чужими людьми — співробітниками, родичами «десята
вода на киселі» тощо.
Натомість є достатньо
часу для роздумів про справді важливе. Особисто я віддаюся роздумам про власну
смертність. Без поринання в чорнушний сум, а зі спокоєм і раціональним урахуванням
цієї обставини при плануванні будь-якого майбутнього. Memento mori —
мудро зауважили древні. Ці думки остаточно переконують в ілюзорній цінності
цілей «успішного успіху» — добиватися статусу альфа-примата й царя ієрархічної
гори. Марнославно перейматися власним віддзеркаленням в очах натовпу, коли
кожен день може стати твоїм останнім, — істинне безумство. Думки про смертність
не «колись там дуже далеко», а в цілком оглядній перспективі переносять пошуки
сенсу буття набагато глибше.
Спробуйте
уявити власне життя як кінострічку. Кожен фільм має скінченний хронометраж. Поганий
фільм лишає по собі відчуття порожнечі згаяного часу. Після перегляду дійсно
хорошого фільму зостається солодка печаль глибоких вражень. З одного боку, ви
все ще переживаєте крутизну побаченого, а, з іншого, усвідомлюєте, що сам
перегляд лишився в минулому і враження «як уперше» вже ніколи не повторяться. (Те
саме, до речі, відчувається після цікавих подорожей.) Це нормально. :) Ми не знаємо
сценарію, за яким знімаємося в стрічці найвеличнішого з режисерів — історії.
Ми не можемо бути впевненими, що персональна стрічка кожного з нас буде повнометражною.
Але ми точно можемо грати щиро, яскраво й гідно!
Друзі! Мирних свят і гідно прожити Новий 2024-й! І щира подяка всім, завдяки чиєму подвигу ми зустрічаємо 2024-й!
Немає коментарів:
Дописати коментар