Чому події в Афганістані можуть посприяти справі «червоної пігулки»

Рівень:

Червень оголошено місяцем (ЛГБТІ) прайду. Сполучені Штати Америки поважають гідність і рівність представників ЛГБТІ-спільноти та цінують її внесок у суспільне життя. Ми продовжуємо підтримувати громадянські права меншин, зокрема представників ЛГБТІ.

Твіт Посольства США в Афганістані від 2 червня 2021 року

Я не хочу писати багато слів про Афганістан. Сходознавець із мене так собі. Лише сухо констатую, що в окремій 40-мільйонній країні цілковито переміг консервативний (тобто правий) порядок денний. І на цьому можна було би поставити крапку, якби це не була країна, яка впродовж двох десятиліть перебувала під сильним впливом США. А в США, що не є великою таємницею, впродовж останніх десятиліть посилювалися й посилюються позиції «лівого» проєкту, включно з його найрадикальнішими формами. Й так само не таємниця, що представники «лівого» американського (чи, братимемо ширше, західного) проєкту ведуть активну діяльність в інших країнах, зокрема і в нашій. Що очевидно хоча б із того, звідки фінансуються активісти та ЗМІ, які постійно нав’язують суспільству теми ЛГБТ, ґендеру, фемінізму вже хз якої хвилі, ювенальної юстиції тощо.

Нинішня «Афганська» історія — це навіть не ляпас цьому самому «лівому» проєкту, це удар під дих з посилом у нокдаун. Виявляється, можна впродовж 20 років  мати полігон для впровадження своїх ідей у вигляді чималої країни, вкласти в нею туєву хучу фінансів та інших ресурсів й отримати результат, повністю протилежний до заявлених цілей. Бо ж із новин відомо, що таліби захопили країну достатньо швидко й практично мирно. Що означає, що серед населення склався консенсус щодо прийняття влади ісламістів. Чи відбулося б усе так гладко, якби серед цього населення була б хоч скількись значуща група носіїв протилежних цінностей? (Тобто світських, «ліберальних» цінностей, які поширювалися через американський вплив.)

Обережно вангую, що цей локальний крах «лівого» проєкту спричинить активне бурління серед західних еліт щодо доцільності його подальшого фінансування. Принаймні в тих шалених обсягах, у яких він фінансується зараз. Тут питання зовсім не в правильності ідей цього проєкту, а в його абсолютно незадовільній ефективності. Так би мовити, в незадовільній віддачі від інвестицій. Окрім того, західний обиватель — платник податків — тепер ще гучніше вимагатиме від еліт: «Припиніть витрачати наші гроші на всяку хєрню!»

Якщо такий перегляд фінансування відбудеться, це буде чудова новина для всіх, хто підтримує ідеї протидії дискримінації чоловіків у сучасному світі — ідеї «червоної пігулки». Адже це означатиме, що наші природні вороги, тобто, сорян за мою неполіткоректність, наші природні опоненти — радикальні феміністки, поборники ЛГБТшно-ґендерного дискурсу й інші «добивателі» залишків здорового в міжстатевих стосунках — залишаться без коштів для продовження своєї деструктивної діяльності. Й муситимуть шукати собі застосування в соціально кориснішій формі. Амінь та Іншалла!