Чому MGTOW — запорука світлого майбутнього людства

Рівень:

Надзвичайно тішуся, що уникнув механічних тілесних рухів, які не мають жодного метафізичного сенсу.

Іммануїл Кант

Я ніколи не зміг би прогодувати одночасно дружину та літальну машину.

Вілбер Райт

Світом впевнено шириться феномен чоловіків, що йдуть своїм шляхом: пошукові системи фіксують зростання популярності запитів про MGTOW, уряди Японії та Південної Кореї ламають голову над тим, як спонукати «травоїдну» чоловічу молодь вступати в стосунки з жінками, а велика частина німців надає перевагу самотньому життю. Суттєве падіння народжуваності в країнах першого світу ставить руба питання про самовідтворення «цивілізованої» частини людства. У консервативних та ультраконсервативних колах б’ють на сполох: якщо кризу міжстатевих стосунків не буде подолано найближчим часом, білій расі загрожує вимирання. Втім, я зовсім не поділяю такий песимізм. Навпаки, бачу суттєву причину для оптимізму в описаному стані речей…

Якщо своїм народженням ми завдячуємо жінці, то світ, в якому нас народили, — результат діяльності здебільшого чоловічих мізків та рук. У чоловічій психіці інстинктивно закладено потяг до трансформації навколишньої дійсності, розв’язання складних та надскладних задач, дослідження можливостей, закладених у нашій реальності, та опанування цими можливостями.

Шлях MGTOW — це перш за все шлях звільнення чоловічих мізків. Чоловік не зможе розкрити свій творчий потенціал, поки його голова забита типовими злободенними проблемами: як прогодувати дітей; де знайти гроші, щоб задовольнити безмірні хотілки своєї «половинки»; де знайти другу (третю, четверту…) роботу, щоб виплатити всі набрані кредити й іпотеки... Інакше кажучи, поки чоловік перебуває в Системі (або Матриці, як її ще називають), він лишатиметься дрібним коліщатком цього велетенського бездушного механізму. Щоб уповні проявити своє креативне начало, йому неодмінно слід вийти із Системи.

Із кожним чоловіком, який обирає шлях MGTOW, у нашому світі зростає обсяг вільних інтелектуальних ресурсів, які здатні перетворювати цей світ на краще. Кількісний вимір таких ресурсів неодмінно рано чи пізно переросте в якісний, адже, як уже писав вище, еволюція заклала в нас — чоловіків — бажання досліджувати дійсність та створювати в ній щось нове. Це можна порівняти з велетенським обчислювальним кластером: чим більше комп’ютерів до нього приєднується, тим потужніші його можливості і тим складніші задачі можна розв’язувати з його допомогою.

Міркую, дехто з читачів поділяє моє відчуття, що світ у 2020 році більше нагадує антиутопію, ніж утопію. Це пов’язано з тим, що на нинішньому етапі свого розвитку людство стикнулося з поєднанням декількох тяжких криз. Існуючі економічні та політичні системи вичерпують себе. Інститут сім’ї вмер, замість нього не впроваджено дієву альтернативу. Фундаментальна фізика вже майже століття топчеться на місці, намагаючись звести воєдино закони мікро- та макросвіту. Те саме стосується й медицини, яка за довгий час досліджень так і не просунулася в лікуванні деяких невиліковних хвороб. Тощо, тощо, тощо. Проте яким би заплутаним не був клубок проблем сучасної цивілізації, розплутувати його явно доведеться чоловікам. Насмілюся стверджувати, що з цією задачею впораються лише ті чоловіки, які звільняться від нав’язаного Системою стилю життя «споживай, розмножуйся, домінуй» і використовуватимуть власний час та інтелект для діяльності набагато вищого рівня.