Про результати електронного перепису населення: чому все дуже погано

Рівень:

23 січня відбувся брифінг міністра Кабінету міністрів Дмитра Дубілета, присвячений завершенню електронного перепису населення України. За оцінками уряду в нашій держави мешкає 37,3 млн осіб. Це число не включає населення територій Криму та Донбасу, окупованих Росією, та співгромадян, які мешкають за кордоном. Як відомо, останнього разу повноцінний перепис здійснювався ще 2001 року. З того часу Державна служба статистики послуговувалася його результатами, від яких віднімала дані щорічного зменшення населення, отримані від відповідних установ (зокрема РАЦСів). За зазначеною методологією оціночна кількість населення України на початок 2020 року складала 41,9 млн осіб. Таким чином, за результатами електронного перепису популяція країни одразу «просіла» на 4,6 мільйона або на 11%.

Не торкатимуся об’єктивних оцінок отриманих чисел. Як на мене, порівняння даних свіжого перепису з переписом 2001 року та похідною від нього статистикою є некоректним з наукової точки зору. Принципово змінилася методологія обчислення населення, до того ж із поля підрахунку випали непідконтрольні території та громадяни за кордоном. Мене турбує емоційно-суб’єктивний бік новини. Прогнозую, що дані е-перепису здіймуть нову хвилю «зради» про вимирання та геноцид українців, на якій популістські сили розкручуватимуть дві облудні тези, що тільки поглиблять демографічну кризу:

Мемчик про сприйняття образу «справжнього чоловіка»

Щоб переглянути зображення в оригінальному розмірі, клацніть на ньому. Поширення схвалюється.

Чому MGTOW — запорука світлого майбутнього людства

Рівень:

Надзвичайно тішуся, що уникнув механічних тілесних рухів, які не мають жодного метафізичного сенсу.

Іммануїл Кант

Я ніколи не зміг би прогодувати одночасно дружину та літальну машину.

Вілбер Райт

Світом впевнено шириться феномен чоловіків, що йдуть своїм шляхом: пошукові системи фіксують зростання популярності запитів про MGTOW, уряди Японії та Південної Кореї ламають голову над тим, як спонукати «травоїдну» чоловічу молодь вступати в стосунки з жінками, а велика частина німців надає перевагу самотньому життю. Суттєве падіння народжуваності в країнах першого світу ставить руба питання про самовідтворення «цивілізованої» частини людства. У консервативних та ультраконсервативних колах б’ють на сполох: якщо кризу міжстатевих стосунків не буде подолано найближчим часом, білій расі загрожує вимирання. Втім, я зовсім не поділяю такий песимізм. Навпаки, бачу суттєву причину для оптимізму в описаному стані речей…