Прицільний удар у світоглядний фундамент оленізму

Рівень:

Я вже два роки стежу за діяльністю чоловічих рухів в Україні. Майже рік я й сам посильно вкладаюся в цю діяльність через свій блог та активність у соцмережах. За цей час я дійшов кількох висновків, які можуть допомогти в боротьбі українських чоловіків за гідне життя.

Поринаючи в будь-яку боротьбу, важливо адекватно оцінити власні сили та слабкі сторони, а також переваги та слабини супротивника.

За останні кілька років теми чоловічого прозріння здобувають усе більшу популярність в українському Інтернеті та привертають увагу нових прихильників. Водночас вітчизняна спільнота прозрілих чоловіків все ще доволі малочисельна й лишатиметься такою не один рік. Це треба прийняти, і з цим треба змиритися. Найголовніша проблема української (як і загальносвітової) маносфери — її роздрібленість на фракції «патріархалів», MGTOW та всіх, хто між ними. Це обумовлює не тільки розпорошеність та різноспрямованість зусиль, але й регулярні спалахи взаємних срачів, що аж ніяк не сприяють досягненню спільних цілей.

В описаних (не надто сприятливих) умовах слід збагнути, що наразі ми можемо боротися з потужною античоловічою Системою лише «партизанським» методом малочисельних, але прицільних ударів у самісіньке серце ворога. А для цього маємо зосередитися не на власних розбіжностях, а на загальній меті усіх прозрілих чоловіків — поступовому послабленні та руйнації матріархальної Матриці з побудовою стійких соціальних механізмів, що забезпечуватимуть гідне чоловіче життя.

Гаразд, із власним потенціалом ніби розібралися. Тепер час визначити, в чому сила нашого ворога та де його найслабші місця (в які й варто бити). Головна опора нинішньої античоловічої Системи — жінки. Ні, не жінки. Річ у тім, що в більшості своїй жінкам притаманний конформізм, тобто орієнтування на встановлені в конкретному суспільстві норми поведінки та швидка адаптація до нових норм у разі їх зміни. Визначення трендів суспільного розвитку — здебільшого чоловіча прерогатива. Так було, так є і так буде. Так ось, як би це парадоксально не звучало, але теперішнє матріархальне суспільство збудоване чоловіками й тримається на мовчазній і переважно несвідомій згоді чоловіків, які звуться «оленями».

Саме оленізм та безхребетність сучасного покоління чоловіків зробили з більшості нинішніх жінок агресивних істот, яким найкраще пасує табличка «Не лізь! Уб’є!». Ефективна боротьба з античоловічою Системою на доступному нам «низовому» рівні — це перш за все боротьба з оленячою прошивкою. Як на мене, ядро цієї прошивки та водночас найслабше її місце — наступне брехливе твердження:

Міцність стосунків із жінкою безпосередньо залежить від кількості грошей та інших матеріальних ресурсів, які чоловік вкладає в ці стосунки.

Це переконання спростовується наступним чином:

Вкладання грошей та інших матеріальних ресурсів у стосунки не сприяє їхній міцності. Навпаки: чим більше ресурсів вкладати в жінку, тим більше вона хотітиме в майбутньому. Оскільки жоден чоловік не має рога нескінченного достатку, такі стосунки швидко розпадуться.

Щоб переконливо донести цю думку до оленя, не позбавленого потенціалу до прозріння, не варто залазити в особливості жіночих інстинктів. Для початку хай пошукає зв’язок між деякими фактами, які лежать на поверхні і які легко перевірити за власним досвідом чи за допомогою Гуглу:

• Історії дівчат і жінок, які щиро покохали відвертих соціальних девіантів. Злочинців, алкоголіків, наркоманів, тощо. Кожен чоловік неодмінно чув про даму зі свого оточення, у серце якої надовго запав «поганий хлопець». Ідеально, якщо дама в такій історії не лише не висувала матеріальні вимоги своєму коханому, але й давала йому власні гроші. Особисто я спостерігав за сюжетом, коли закохана до нестями дівчина оплачувала своєму наркозалежному хлопцеві дозу, бо не могла споглядати його ломки…
• Історії розлучень, через які пройшли заможні чоловіки з оточення оленя.
• Історії зіркових розлучень та шлюборозлучних процесів мільярдерів. Хрестоматійний приклад — друге та третє розлучення російського олігарха Романа Абрамовича. Загугліть американських мільярдерів, які не вберегли свої сім’ї від розпаду. Те саме стосується розлучень голлівудських зірок, які давно купаються в славі та багатстві, — Бред Пітт, Брюс Вілліс, Джонні Депп, Роберт Де Ніро, Антоніо Бандерас, Бен Афлек, Венсан Кассель… Тощо, тощо, тощо.
• Особистий досвід оленя, коли його засунули в платну френдзону. Тобто коли олень вклав значні кошти в дівчину/жінку, але сексу від неї так і не отримав  (маніпуляція «я маю переконатися в серйозності твоїх намірів, а поки ми будемо просто друзями»).
• У деяких оленів — історії, як за ними дівчата самі бігали. Не просто натякали на симпатію, а надокучали дзвінками й повідомленнями, вистежували їх у школі/універі/на роботі/на вулиці. За яку грошову суму ці олені купили таку увагу до себе? Чи може навпаки — вони були вже готові доплатити, тільки щоб позбутися надокучливої переслідувачки? 😂

Оленів з достатньо високим IQ можна познайомити із Законом Бріффо, з якого чітко витікає наслідок: усі матеріальні вигоди, які жінка отримала від чоловіка в минулому, не гарантують, що вона залишатиметься з цим чоловіком у майбутньому.

Підсумовуючи, закликаю бути реалістами. Своїми нинішніми силами прозрілі чоловіки не зламають Систему. Але вони цілком можуть сіяти сумнів серед тих, на кому Система тримається, та перешкоджати їхньому самовідтворенню. А це вже — непогане підґрунтя для подальшої боротьби.