15 плюсів холостяцького, а точніше вільного життя

1. Спокій. Ніхто не намагається виносити мозок, не потрібно «з’ясовувати стосунки». Не треба гадати, чи вона зберігає мені вірність, чи вже ні. І куди вона пішла, коли сказала, що йде до подружки.
2. Відсутність компромісів. Я живу, як хочу, де хочу, й роблю, що хочу. Мені не потрібно підлаштовуватися під іншу людину й намагатися знайти компроміси між «хочу виспатися» та «скопай тещі город».
3. Своя житлова площа. Не треба щоденно перейматися, що якщо завтра дружина вирішить розлучитися, то ти залишишся без даху над головою, із зубною щіткою за дверима власного житла.
4. Сексуальна свобода. Мене не лякає перспектива прокинутися одного ранку поряд із целюлітним 40-річним бабищем та зрозуміти, що я вже давно не бажаю виконувати свій «подружній обов’язок» з нею. Не треба ані примушувати себе до виконання цього обов’язку, ані обмежуватися у виборі інших жінок. Хочу — сплю з кимось, хочу — практикую утримання, зокрема утримуюся від зв’язків із жінками, яким «трохи за 30».

Скільки грошей потрібно для щастя? Думки видатного психолога сучасності

Рівень:

19 квітня цього року в Торонто відбулася надзвичайно яскрава подія зі світу сучасної філософії. Ідеться про більш ніж двогодинні публічні дебати між словенським психоаналітиком, філософом та культурологом Славоєм Жижеком і канадським професором психології Джорданом Пітерсоном. Зустріч безперечно видатних мислителів сучасності вже встигли охрестити «дебатами століття». На жаль, у нас цей захід не отримав належного розголосу, бо припав на кульмінацію напруженої кампанії з виборів Президента України.

Тим, хто вперше чує про зазначену подію, наполегливо рекомендую переглянути повний запис дебатів, доступний зокрема і в українській озвучці. Гарантую, що бесіда Жижека з Пітерсоном про актуальні та одвічні проблеми людської цивілізації несе незрівнянно більше поживи для мозку, ніж два середньостатистичні голлівудські блокбастери з такою ж часовою тривалістю.

Я ж хочу зупинитися на одному фрагменті виступу Пітерсона, в якому він розмірковує над проблемою, що турбує практично всіх, — скільки грошей потрібно людині для щастя:

Думка про безвідповідальність MGTOW перед своєю нацією та расою

Закликати українських чоловіків до дітонародження в чинному античоловічому правовому полі  заради порятунку нації та раси — те саме, що пропагувати неоплачувану й смертельно небезпечну працю в нелюдських умовах заради зростання ВВП країни. Мета шляхетна, проте її реалізація запропонованими Системою засобами лише множитиме зло, страждання та несправедливість. А отже чи так вже егоїстично та безвідповідально чинять чоловіки, які свідомо відмовляються від участі в шлюбному лохотроні? Чи це прояв здорового бажання вижити та не примножувати нещастя своїми діями?

Таємниця міцної сім’ї, яка ніколи не розпадеться (ДИВИТИСЬ УСІМ!)

Як українці зазвичай уявляють собі народження міцної й щасливої сім’ї, розлучити яку зможе тільки смерть? Якось отак:

Еее, насправді найміцніші шлюбні союзи складаються трохи по-іншому, зокрема ось так:

Ударимо мемчиками по баборабських стереотипах! :)

Щоб переглянути зображення в оригінальному розмірі, клацніть на ньому. Поширення схвалюється.